література на думку франка має творитися на засадах

1. література, на думку і. франка, має творитися на засадах: а народності; б заборони порушувати загальнолюдські проблеми; в оспівування краси; г показу не реального життя, а бажаного. 2. в основі драми і. франка «украдене щастя» лежить: а «пісня про шандаря»; б «пісня про рушник»; в правдива історія з життя галичан; г розповідь очевидця. 3. поезія «декадент» є поетичною відповіддю і. франка: а в. щуратові; б п. кулішу; в м. павликові; г лесі українці.

Іван Франко. Українська література. Тестові завдання. Підготовка до ЗНО Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді 203. Про кого М. Коцюбинський сказав: «Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а мова здається не словом, а сталлю, що б'є об кремінь і сипле іскри»? А П. Грабовського; Б Б. Грінченка; В Л. Глібова; Г І. Франка; Д М. Павлика. 204. І. Я. Франко народився: А у Бориславі; Б у Нагуєвичах; В у Львові; Г у Івано-Франківську; Д у Дрогобичі. 205. Батько І. Франка був: А ковалем; Б священиком; В учителем; Г адвокатом; Д столяром. 206. Що беріг І. Франко на дні своїх сп.

Основне, на думку І. Франка, розглянути літературу не так, як це робив О. Пипін, котрий "потрактував нас після злучайних державних границь, але брати цілу літературу, а її відміни (галицьку, буковинську, угорську), як поодинокі школи з більш або менш затемненими провідними думками". Тобто І. Франко, звертаючись за порадою до свого вчителя, хоче знайти суцільне і комплексне трактування цінності української літератури, що не вдалося О. Пипіну. І Франко звертає увагу на неоднорідність українського романтизму. але основні його течії тісно зв'язані з тенденціями в європейських літературах.

Із думкою про те, що Іван Якович Франко — геній української літератури я повністю згодна. Це визначний поет, талановитий письменник, літературознавець та перекладач. Франко зробив великий внесок у розвиток української літератури: розширив тематичні межі, збагатив жанрові можливості. Усю могутність та геніальність Франка можна простежити в поемі «Мойсей». Я вважаю, що цей твір є вершиною творчості Івана Яковича. У поемі Франко хотів довести, що вождь не має права на сумніви, розчарування, зневіру. Кожен має відповідати за свої слова та вчинки. Поемою «Мойсей» Іван Фpанко геніально розбудив національну самосвідомість, підняв з pабства наpод, надихнув його на боpотьбу й віpу.

Іван Франко як митець і науковець, його роль у формуванні національної культурної свідомості народу. Вивчення поетичного арсеналу митця. Роль Івана Іранка в національному відродженні українського духу. Світове значення літературної спадщини письменника. Размещено на www.allbest.ru/. Роль Івана Франка в розвитку української літератури. ВСТУП. Іван Франко своєю діяльністю уособлює цілу епоху нашої культури.

Література буде лише тоді справжньою, писав молодий І. Франко у "Літературних листах", коли відіграватиме значну суспільну роль, матиме громадянське звучання, реалістично показуватиме ідейний поступ народу. Маємо справу з загостренням ситуації, яка складалася того часу в історичній школі літературознавства: уявлення про літературу як лише відображення дійсності неминуче породжувало тривогу про втрату нею (літературою) елемента художності. І "естетики" з "Правди", звичайно, мали рацію, коли заговорили про дефіцит краси. На думку І. Франка, літературна критика лише тоді буде відповідати своїй суті, коли керуватиметься естетичними принципами.

Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання). Народився в с. Нагуєвичах, що на Львівщині, у родині коваля, помер у м. Львові. Письменник, літературознавець, перекладач, Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя»; поеми «Мойсей», «Іван Вишенський»; повісті «Захар Беркут», «Перехресні стежки»; драма «Украдене щастя». Поема «Мойсей» (1905). Літературний рід поеми «Мойсей»: ліро-епос. Жанр поеми «Мойсей»: філософська поема. У цій притчі Франко викладає свій погляд на пророка-вождя народу, який прагне дістати свободу. Відданість своєму народові, усвідомлення його прагнень — риси, якими має бути наділений поводир.

І. Франко наго- лошував, що новітня література має ґрунтуватися на принципі «признання повного, неограниченого права» автора на вираження власної індивідуальності, щоправда, зауважував, що митець повинен уникати надмірного використання суб’єктивістських прийомів; він артикулював тези про поглиб- лений психологізм як головну ознаку нового реалістичного мистецтва, про тотальну ліризацію прози й посилення виражальності та «музичності», про нівеляцію «протоколярної» оповіді й тяжіння до лаконізму, сконденсованості, ущільненості. Франко вважав, що основне завдання літератури й мистецтва – служити народові, його боротьбі за досягнення найвищих ідеалів свободи.

У багатьох статтях Франка повторюється думка про те, що факти повинні становити основу публіцистичного виступу. Ось кілька цитат, які підкреслюють важливість для публіциста мати фундамент з точних і незаперечних фактів: «Жадаєте від мене, дорогі браття, аналізу галицької інтелігенції на підставі тих фактів і тих документів публічних, котрі всім звісні і кожному доступні»; «Наведу деякі загальнознані факти» та ін. Франко-публіцист ідеально поєднав у собі якості дослідника й пропагандиста, ученого й художника слова. Тому вивчення журналістської спадщини Франка має неоціниме значення для практики української преси, створення теорії публіцистики. Літературознавча праця «Із секретів поетичної творчості».

На думку Івана Франка, особливо велика роль у сімейному вихованні належить матері. У статті «Жінка — мати» він писав, що мати безпосередньо відповідає перед суспільством за виховання дітей; вона по-винна створити всі умови, в яких би діти росли здоровими й одержували правильне моральне виховання. Батьки повинні наполегливо і мудро формувати моральні засади й норми поведінки, розвивати у дітей прагнення до пізнання природи й життя. Велику увагу приділяв Іван Франко виховному значенню дитячої літератури. Кожна книжка для дітей повинна бути не тільки цікавою, а й прищеплювати найкращі почуття, виробляти позитивні риси людського характеру. ⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 Следующая ⇒.

Іван Франко. Засади. Жодній іншій національній літературі світу Франко не надавав такого унікального значення для розвитку культури усього людства, як індійській. КНСП мав підкреслено утилітарні цілі, оскільки Франко задумував його не як самостійну працю, а як своєрідну передмову до своєї поеми "Цар і аскет". Цим пояснюється очевидна дисгармонія частин (пуранам, звідки письменник узяв сюжет для поеми, відведено найбільше місця) та "білі плями" у тексті, оскільки "нарис" далеко не повний. Написання історії індійської літератури пов'язане, на думку Франка, з кількома важливими проблемами.

«У творах Франка повно маємо прикладів, як народжується наново людина в людині, як прокидаються приспані життям, заколисані буденщиною щиролюдські почування». Сергій Єфремов. Збірка «З вершин і низин». Водночас Дух є провідником українського народу, а на думку літературознавця Миколи Ткачука, ще й «уподібнюється могутньому архангелу, пророку, месії». Звук «р», який у поетичних текстах вважають ознакою наступальної енергії, активності, завзяття й затятості, навіть агресивності, у вірші «Гімн» повторюється понад 30 разів. Форма сну в літературі завжди широко використовувалася: згадайте для прикладу поему Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля.»).

Творчість Івана Франка. Без сумнівів, Іван Франко — різнобічно обдарована людина. Він збагатив українську культуру, підніс її до рівня європейської творчості. Літературний здобуток Івана Франка — це ціла епоха в українському письменстві. Літературознавча праця Івана Франка сприяла розвитку української літератури, а його переклади презентували українську читачеві найкращі досягнення світової культури. З величезної спадщини Івана Франка найбільшою цінністю є його художня творчість, яка в яскравих, барвистих картинах відбила ідеї, прагнення і почуття цілого покоління українського народу. Літерату.