географія рекреації та туризму це

Рекреаційний туризм структуризують на лікувальний і відпочинково-оздоровчий. Ці підвиди відмінні, але доповнюють один одного. Так, відпочинково-оздоровчі потреби можна задовольняти на рекреаційних об'єктах загальної спеціалізації, а лікувальні - на спеціалізованих курортних закладах. Під час задоволення відпочинково-оздоровчих потреб застосовують лікувальні процедури і, навпаки, в лікувальному туризмі - елементи активного відпочинку. Однак центральне місце в рекреаційному туризмі посідає лікувальний.

Програма надає спеціалізовану географічну освіту у галузі географії рекреації та туризму з можливістю подальшого навчання, формує та розвиває загальні і професійні компетентності, що забезпечують здатність до виробничої діяльності у туристсько-рекреаційній сфері. Програма підготовки. Освітній рівень. Мета освітньої програми — забезпечення фундаментальної теоретичної та практичної підготовки висококвалiфiкованих кадрів, які б набули глибоких фахових знань для виконання професійних завдань та обов’язків науково-дослiдницького й інноваційного характеру у галузі географії рекреації та туризму.

Географія рекреації та туризму – це навчальна дисципліна, яка спрямована на формування системи знань про територіально-рекреаційні системи як основи розвитку рекреації і туризму. Географія туризму — самостійна наукова дисципліна, що вивчає просторово-часову організацію туризму, особливості формування, функціонування та розвитку територіальних туристично-рекреаційних систем.

Пріоритет географії у вивченні рекреації і туризму є беззаперечним. В Україні систематичні наукові дослідження із оформленням результатів у вигляді монографій, навчальних посібників, захистів дисертацій та ін. були започатковані саме на географічних факультетах Сімферопольського та Київського університетів. Туризм -- це сукупність явищ і відносин , що виникають в процесі подорожі та перебування людей поза межами свого постійного місця проживання (якщо тільки перебування не перетворюється у тривале проживання або у тимчасове заняття заради заробітку). Туристом вважається особа, яка більше 24 годин знаходиться у населеному пункті, що не є місцем його постійного проживання.

Перша назва - рекреаційна географія - більш зручно в користуванні, ніж громіздке "географія відпочинку і туризму", хоча воно точніше відображає об'єкт дослідження - дві частково співпадаючих, але й розрізняються між собою явища. Рекреація в цьому контексті - відпочинок і відновлення фізичних і душевних сил людей в спеціально відведених для цього місцях, переважно на лоні природи. Тоді рекреаційне господарство - галузь господарства, що забезпечує задоволення потреби населення в рекреації. Туризм в сучасному розумінні - це участь людей у подорожах з різними цілями (крім трудової м.

Економічна географія розглядає рекреаційну діяльність, туризм, ТРС як елемент господарської системи, як галузь господарства, вивчає вплив рекреації на територіальну структуру країни, району. Займається районуванням туризму, обґрунтовує ємність рекреаційних районів з урахуванням попиту й економічної ефективності, визначає оптимальний ступінь екстенсивності й інтенсивності використання території з погляду економічної доцільності, оптимізує територіальну організацію обслуговування в рекреаційних районах, розв'язує питання міжгалузевої. 13. «конкуренції» у районах розвитку туризму. Географія .

Географія рекреації та туризму. Оригінальні документи для завантаження. ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА "Географія рекреації та туризму" рівня бакалавр (2019 рік). Тривалість програми. Фахівець з географії та туризму може працювати в державних органах управління, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища; державних органах управління з обліку та раціонального використання природних ресурсів; в організаціях, пов’язаних з природо-заповідною діяльністю; на підприємствах та організаціях туристичного і рекреаційного напряму діяльності; в органах державної влади консультантами з туризму та рекреації; науково-дослідних, проектних установах; в обласних, районних і міських.

Географія рекреації та туризму. Оригінальні документи для завантаження. ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА "Географія рекреації та туризму" рівня бакалавр (2019 рік). Тривалість програми. Фахівець з географії та туризму може працювати в державних органах управління, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища; державних органах управління з обліку та раціонального використання природних ресурсів; в організаціях, пов’язаних з природо-заповідною діяльністю; на підприємствах та організаціях туристичного і рекреаційного напряму діяльності; в органах державної влади консультантами з туризму та рекреації; науково-дослідних, проектних установах; в обласних, районних і міських.

Рекреаційна географія - галузь географічних знань, яка, спираючись на рекреаційну функцію як необхідну складову суспільного відтворення, займається розробкою теоретико-методичних засад територіальної організації відпочинку та оздоровлення людей. Наукові основи рекреаційної географії розглядалися такими вченими, як В.С.Преображенський, Ю.О.Вєдєніна, М.С.Мироненко, І.Т.Твєрдохлєбова, І.І.Пірожник та ін. [1]. Невизнання за рекреацією властивостей туризму було зумовлене соціальним замовленням, сформованим на минулому етапі розвитку нашої країни, коли домінуючими були суб`єктивні чинники, реалізовані в принципах централізовано керованої економіки.

Туризм – вид послуг, який пов’язаний з тимчасовим виїздом особи з місця її постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною, діловою або іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності у місці перебування. Особа, яка подорожує в місцях поза межами її постійного перебування впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань без здійснення будь-­якої оплачуваної діяльності, вважається туристом (від фр. tour – прогулянка). Чинники розвитку туризму. Рекреаційні ресурси використ.

У пострадянській географії подібного розмежування немає. У поняття «рекреація» вітчизняні вчені апріорі закладають розуміння певного виду діяльності поза домом. Питання організації і проведення рекреації лише на перший погляд є простим і зрозумілим, бо кожна людина рано чи пізно, часто чи зрідка стикається із проблемами організації свого відпочинку. Туризм – це різносторонній виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру й оволодіння життєво необхідними навичками та вміннями. Під час подорожей туристи знайомляться з природними багатствами, історичними й архітектурними пам’ятками, визначними місцями, творами мистецтва й народною творчістю.

5.Термінологічний апарат географії туризму. 1.1. Підходи до визначення туризму. Туризм – це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. 1. Функціональний підхід - об’єднує визначення, які характеризують туризм як різновид рекреації (розширеного відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини) і форму проведення вільного часу у походах і поїздках, які виконують функції зміцнення здоров’я людини, підвищення його загальної культури та освіти.

Сама рекреація подана як функція туризму, дотична до відновлення фізичних і духовних сил, затрачених людиною в процесі трудової діяльності або під час виконання інших обов'язків2. Рекреаційна функція туризму, пов'язана з оздоровленням людини, повинна бути пріоритетною, причому оздоровлення диференціюють на лікування та профілактику здоров'я. З останнім узгоджується більшість сучасних видів туризму. Економічна та соціальна географія як одна зі суспільних дисциплін аналізує розміщення й просторову диференціацію туризму та супутних з нею галузей. Рис, 1.2, Зв'язок географії туризму з системою географічних наук.

Головна -> Матеріали -> Соціально-економічна географія світу -> Регіональна географія -> Східна (Центральна) Європа -> -> Рекреація і туризм. Східна Європа багата на ресурси для розвитку рекреаційної галузі й туризму. Найважливішими передумовами цього є гірські курорти Карпат, Криму, Судет, Татр, чудові узбережжя Чорного, Азовського і Балтійського морів, унікальні ландшафти Карелії, Уралу, озера Балатон, озерні ландшафти Білорусі та Польщі, курорти з цілющими водами у Чехії, Угорщині, Литві, Росії, Україні, багаті на історичні та культурні пам’ятки міста. У Познані (Польща), .