література епохи відродження

Ренесанс Літерату́ра Відро́дження (література Ренесансу) — період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 — початок 16 століття в інших країнах Європи. Риси Відродження частково присутні і в літературах Сходу. Кінцем доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса. Першим назву «Відродження» або, французькою мовою, «Ренесанс» застосував у 16 столітті італійський історик мистецтва Джорджо Вазарі. Він прагнув підкреслити факт повернення.

Літературою епохи Відродження (середина XV - початок XVII ст., Для Італії - з XIV ст.) Вписана одна з найблискучіших сторінок в історію художнього та духовного розвитку людства. Незвичайні її успіхи пояснюються особливостями історичного періоду XIV-XVII ст., Коли в надрах старого феодального ладу визрівав новий капіталістичний уклад.

Література епохи Відродження - велике напрямок у літературі, складова частина всієї культури епохи Відродження. Займає період з XIV по XVI століття. Від середньовічної літератури відрізняється тим, що базується на нових, прогресивних ідеях гуманізму. Синонімом Відродження є термін "Ренесанс", французького походження. Ідеї гуманізму зароджуються вперше в Італії, а потім поширюються по всій Європі.

Основні риси літератури Відродження: гуманізм, повернення до античності, християнство, протестантизм, синтез античного життєлюбства та середньовічної духовності. Естетика і поетика, притаманні літературі Ренесансу. Раннє, Високе і Пізнє Відродження.

Література Відродження (література Ренесансу) — період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 — початок 16 століття в інших країнах Європи. Риси Відродження частково присутні і в літературах Сходу. Кінцем доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса. Першим назву «Відродження» або, французькою мовою, «Ренесанс» застосував у 16 столітті італійський історик мистецтва Джорджо Вазарі.

Література доби відродження. Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) — епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середньовіччя і передувала культурі нового часу. Центральною постаттю епохи був митець, який виборював своє право змінювати, вдосконалювати світ за естетичними законами. У другій половині XVI ст. на зміну ренесансному мистецтву в Європі приходить маньєризм і раннє бароко.

Культура епохи Відродження містить величезні духовні цінності. Саме в цей час були закладені глибокі підвалини духовності суспільства. Ця культура збагачує нас загальнолюдськими, гуманістичними цінностями, розумінням того, що істинно творчий початок буття – людина. 4. Ренесанс вселяє в нас віру в безмежні можливості людини, в її вдосконалення. Відродження – це унікальний період в історії культури, котрий репрезентує одночасно і епоху, і тип культури, і культурне явище. 5.

Періодизація нідерландської літератури епохи Відродження. Народна література першої половини 16 ст. у Німеччині. Її джерела (середньовічні сказання, християнські легенди, міський фольклор, лицарський роман). Еразм і європейська гуманістична «республіка вчених». Вплив Еразма Роттердамського на філософську і літературну думку XVI-XVII ст. Література Відродження у Франції. Творчість Ф. Рабле. Передумови виникнення ренесансно-гуманістичного руху у Франції.

Розвиток літератури епохи Відродження. Масові подорожі прочан стали можливими, завдяки великому значенню православ’я в ідеології Російської імперії і геополітичним інтересам російської верхівки, поширенню впливу імперії на Близький Схід. Відомості про Україну епохи Київської Русі в західноєвропейських джерелах з’являються ще рідко.

Періодизація нідерландської літератури епохи Відродження. Народна література першої половини 16 ст. у Німеччині. Її джерела (середньовічні сказання, християнські легенди, міський фольклор, лицарський роман). Еразм і європейська гуманістична «республіка вчених». Вплив Еразма Роттердамського на філософську і літературну думку XVI-XVII ст. Література Відродження у Франції. Творчість Ф. Рабле. Передумови виникнення ренесансно-гуманістичного руху у Франції.

Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: "Загальна характеристика літератури епохи Відродження" - 105 групи Чернат Катерини Олександрівни, 2013. Зміст. 1 Загальна характеристика літератури епохи Відродження. Результати проекту. Загальна характеристика літератури епохи Відродження. Ренесанс був перехідною епохою від середньовічної культури до культури Нового часу.

У виданні розглядаються основні віхи літературного процесу від давнини до сучасності. Репрезентуються визначні літературні епохи у контексті розвитку мистецтва та філософської думки. Основна увага приділяється розгляду літературних напрямів і течій, їх характерних ознак та еволюції в історії світової літератури - ВІДРОДЖЕННЯ.