мови програмування бувають машинно залежні

Машинно-незалежні мови (або мови високого рівня) не вимагають від користувача повного знання специфіки ЕОМ, на якій реалізується програма рішення задачі. Інструментальні засоби цих мов програмування дозволяють записувати програму у вигляді, що допускає її реалізацію на ЕОМ з різними типами машинних операцій, прив'язка до яким це ліком покладається на відповідний транслятор. Рішення задачі на цих мовах описується в наочному, досить легкий сприйманому вигляді.

4.4 Семантика мов програмування. 5 Мови програмування низького рівня. 5.1 Переваги. 5.2 Недоліки. 6 Мови програмування високого рівня. 7 Покоління мов програмування. 8 Див. також. Спеціалізовані мови теж бувають Тьюрінг-повні, та все ж їх область застосування обмежена, як, наприклад, у мови shell. Підтримувані парадигми програмування. Об'єктно-орієнтовані, логічні, функційні, структурні… . А саме, програма компілюється не в машинну мову, а в машинно-незалежний код низького рівня, байт-код. Далі байт-код виконується віртуальною машиною.

Машинно-незалежні мови - це засіб опису алгоритмів вирішення завдань та інформації, що підлягає обробці. Вони зручні у використанні для широкого кола користувачів і не вимагають від них знання особливостей організації функціонування ЕОМ. Подібні мови отримали назву високорівневі мови програмування. Програми, що складаються на таких мовах, являють собою послідовності операторів, структуровані відповідно до правил розглядання мови (завдання, сегменти, блоки і т.д.). Оператори мови описують дії, які повинна виконувати система після трансляції програми на машинну мову.

Мова низького рівня - це мова програмування, призначений для певного типу комп'ютера і відображає його внутрішній машинний код; мови низького рівня часто називають машинно-орієнтованими мовами. Їх складно конвертувати для використання на комп'ютерах з різними центральними процесорами, а також досить складно вивчати, оскільки для цього потрібно добре знати внутрішні принципи роботи комп'ютера. Мова високого рівня - це мова програмування, призначений для задоволення вимог програміста; він не залежить від внутрішніх машинних кодів комп'ютера будь-якого типу. Мови високого рівн.

До мов програмування низького рівня належать мови асемблера — машинно-залежні мови, що описують дії в термінах команд процесора. Для кожного типу процесора існує своя мова асемблера, тому для перенесення програми на асемблері на іншу апаратну платформу її потрібно майже повністю переписати. Пізніше були створені програми, що транслюють арифметичні вирази (автокоди), і, нарешті, у 1958 році вступив у дію транслятор Фортрана — першої мови високого рівня (МВР). Мови високого рівня наближені до природних понять. Ці мови є машинно-незалежними. Із розвитком і поширенням комп’ютерів намітився двоякий.

Мова програмування - це система знаків, яка використовується для написання комп'ютерних програм. Вони не є машинно-залежними тому, що вони не орієнтуються на певну систему команд. Але при цьому слід згадати, що такі мови займають більшу кількість пам’яті, і з цієї причини їх команди виконуються повільніше. Особливість мов високого рівня полягає в тому, що обчислювальна машина не розпізнає написаних на ньому програм, адже їй доступні лише машинні команди. З цієї причини потрібні спеціальні програми-транслятори, які здійснюють переклад. Крім цього мови поділяють також на покоління: перше, друге, третє, четверте, п’яте.

3.2 Мови програмування та їх класифікація. Мова програмування – це знакова система для опису алгоритмів програм, орієнтованих на конкретних виконавців (насамперед ЕОМ). Знакова система складається з трьох компонент: 1) правила, що описують синтаксис; 2) правила, що задають семантику синтаксично правильних конструкцій ; 3) правила, що формують прагматику синтаксично правильних конструкцій. Класифікація мов програмування. Класифікацій мов програмування існує багато, але наукової теорії поки що немає. Три основні класифікації склалися історично . – мови низького рівня (машинно-залежні) – Assembler тощо; – мови високого рівня (орієнтовані на користувача до певної міри); – Pascal, C, Fortran тощо

Машинно-орієнтовані мови за ступенем автоматичного програмування поділяються на класи. 2.1.1. Машинний мова. Як я вже згадував, у введенні, окремий комп'ютер має свій певний Машинний мова (далі МЯ ), йому наказують виконання згаданих операцій над обумовленими ними операндами, тому МЯ є командним. Іноді навіть буває необхідно повернути прочитаний символ у вхідний потік з тим, щоб повторити перегляд і аналіз. 3.8. C і. Сі - це мова програмування загального призначення, добре відомий своєю ефективністю, економічністю, і переносимістю.

Перші мови програмування були дуже примітивними і це були машинні коди – машинні мови, що дозволяли задавати назви команд у символічному вигляді і вказувати числа в двійковому, шістнадцятковому й десятковому форматах. Процес програмування був складним і передбачав запис програмістом усіх алгоритмів безпосередньо машиною мовою. Такий підхіт збільшував і без того важке завдання розробки алгоритмів і надто часто призводив до помилок. Які необхідно було знайти і виправити (процес, відомий як налагодження) до того, як роботу можна було вважати закінченою. Сьогодні ці мови використовуються, в основн.

Машинно-орієнтовані мови - мови, орієнтовані на певний набір команд процесора - Асемблери. До недоліків відносяться мала переносимість і важка читабельність, мала функціональна можливість. До переваг - швидкість і розмір, використання "недокументованих" можливостей процесора. Мова Java і платформа Java, що постійно розвивається, революціонізували процес програмування. Java найчастіше використовують для написання аплетів, додатків і серверного програмного забезпечення. Програми на Java можуть бути трансльовані в байт-код, що виконується на віртуальній машині JVM - програмі, що обробляє байтовий код, який на відміну від тексту обробляється значно швидше.

Що таке мова програмування? Ви вже знаєте, що алгоритми для виконавців описують різними способами та використовують різні форми їх подання. Якщо алгоритм створюють для виконавця людини, то, як правило, його подають словесно або графічно. Для опису алгоритмів, що орієнтовані для виконання за допомогою комп’ютера, використовують спеціальну мову програмування. Алгоритм, записаний мовою програмування, називають програмою. Мова програмування — це система позначень для точного опису алгоритму, який потрібно виконати за допомогою комп’ютера. Мова програмування, як і будь-яка інша мова, має такі склад.

Підручники мов програмування. Власне перші мови програмування з'явилися задовго до появи перших комп'ютерів. Ще в 19-му столітті існували «програмовані» ткацькі верстати та піаніно-програвачі, спосіб програмування нагадує так звані предметно-орієнтовані мови програмування. На початку 20-го століття починають використовуватись перфокарти, та механічна обробка даних. В 1930 −1940 рр. виникає лямбда-числення та машина Тюринга, які застосовували математичну абстракцію для опису алгоритмів. Лямбда-числення згодом здійснило вплив на проектування мов програмування.[4]. Спеціалізовані мови теж бувають Тьюрінг-повні, та все ж їх область застосування обмежена, як наприклад у мови shell.

Мета: навчальна: ознайомити учнів з поняттям мови програмування та її складових розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, спостережливості; виховна: виховувати інформаційну культуру; Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Актуалізація опорних знань Що називають алгоритмом та програмою Що або хто може бути виконавцем. Мова програмування — це система позначень для точного опису алгоритму, який потрібно виконати за допомогою комп’ютера. Мова програмування, як і будь-яка інша мова, має такі складові: набір символів, з яких утворюють слова та речення цієї мови — алфавіт

Машинно-незалежні мови. Використання машинно-залежних мов дозволяє створювати ефективні програми, оскільки всі необхідні засоби ЕОМ використовуються ощадливо. Але трудомісткість такого апарата висока і висока імовірність допущення помилки при формуванні будь-якої команди. Перші орієнтований-процедурно-орієнтовані мови програмування були створені для рішення задач обчислювального характеру. У них було потрібно забезпечити опис процесу обробки числових даних за допомогою математичних моделей. Отже, арифметичні операції складають у таких програмах основу обробки даних.

Мова програмування Мова програмування (англ. Programming language) — система позначень для опису алгоритмів та структур даних, певна штучна формальна система, засобами якої можна виражати алгоритми. Мову програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконує виконавець (комп'ютер) під її управлінням. З часу створення перших програмованих машин було створено понад дві з половиною тисячі мов програмування. Щороку їх кількість поповнюється новими. Деякими мовами вміє користуватись тільки невелике число їх власних роз.

Мова програмування - це система позначень, за допомогою яких можна точно описати алгоритм для виконання його ПК. Програма – це алгоритм, записаний мовою програмування. Основні поняття мови програмування: Алфавіт – символи, дозволені для запису команд і даних. Як правило, це літери латинського алфавіту, арабські цифри, розділові знаки, спеціальні символи. символи-мнемоніки в машинні коди. Мови асемблерів є машинно-залежними мовами. Машинні коди – набір двійкових кодів для роботи центрального процесора конкретного типу. До мов високого рівня належать мови Фортран, Алгол, Бейсік тощо.Кожну команду цих мов здійснює кілька машинних команд або окрема машинна програма.